Цікаво про помаду

ЇЇ любили Клеопатра і Нефертіті, її забороняли, а за користування - спалювали на вогнищі, через неї ризикували життям і називали «поцілунком смерті».Червона, рожева, кольору нестиглої вишні чи винного бордо, матова, глянцева чи з блискітками, така завжди бажана для нас, жінок, губна помада, виявляється, має своє свято і відзначається воно 30-го липня.Хвилинка-цікавинка або, 10 фактів про помаду:

• Цей неперевершений б’юті-засіб вперше з’явився близько 5 тисяч років тому в Месопотамії у вигляді подрібненого коштовного каміння.

• Єгипетські красуні фарбували губи сумішшю брома та йоду, інколи додавали морські водорослі, хну і, навіть, луску риби для блиску. Оскільки бром був отруйним така суміш отримала назву «поцілунок смерті».

• Клеопатра була великою шанувальницею яскраво-червоної фарби для губ, на створення якої доводилось перетирати в ступці червоних жуків (для отримання 400 грам кармінового барвника використовували 70 тисяч таких комах) і личинки мурах.

• Слов’янки ж використовували малину, полуницю, бурячок і, навіть, перетертий в пудру червоний камінь.

• У XVIII столітті моду на червоні вуста увела Елизавета І, таким чином яскраві губи вигідно підкреслювали світлу шкіру, що тоді було ознакою аристократії і еталоном краси. Доречі, не тільки жінки, а й чоловіки користувались помадою: підфарбовували вуста, щоб виділити їх серед густої бороди.

• У середньвічній Європі жінок з нафарбованими губами називали відьмами і пророкували їм вічні муки в пеклі. Бо помада вважалась знаряддям Диявола, а сам факт її використання – гріхом. Закон 1770 року, прийняти в Англії, прирівнює такий «гріх» до чаклунства. Як нам відомо з історії, чаклунок спалювали на вогнищі.

• Проте, саме церкві ми завдячуємо появі помади. Кардинал Рішільє дуже любив аромат яблук і наказав слугам зробити з них мазь, яку пізніше назвав помадою (з французької pomme – яблуко). Жінки зметикували швидко і почали додавати до неї фарбник.

• Після Всесвітньої виставки в Амстердамі помада отримала друге життя. Рабовласники звернули увагу на яскраво-червону мазь, якою користувались деякі африканські рабині, і привезли її в Європу. Перша така помада з’явилась в металевому футлярі в 1915 році і спричинила неабиякий ажіотаж, адже користуватися нею стало зручно та вона виявилася дуже дорогою. У 1920 році Елена Рубінштейн випускає «народний продукт». Така помада коштувала декілька доларів і стала доступною майже кожній модниці.

• У 30-х роках ХХ століття з’являється «помада для поцілунків». ЇЇ створила засновниця однойменного бренду Хезел Бішоп. Схожа помада «Рузбеже» сколихне післявоєнний Париж в 1947-му році. Голівудськи актриси з’являлись на екранах і на модних вечірках з яскраво-червоними вустами, а тогочасні модниці всіляко їх наслідували, що робило неабияку рекламу помаді.

• Коли почалась Друга світова війна, компоненти для виготовлення помади стали важкодоступними та жінки не відмовилися від своєї улюблениці. Металічний корпус замінили на пластик, а відомі бренди зосередилися на виготовленні дешевої помади. Вважалось, що для жінок макіяж відігравав психологічно важливу роль. Так помада стала символом жіночої сили у воєнний час.

Це зараз можна вибрати собі помаду персикового, рожевого чи, навіть, чорного кольору. Проте, довгий час, протягом десятків років, вона залишалася яскраво-червоною. Лише згодом з'явились інші варіанти кольорової гами.

Час не стоїть на місті, змінюється світ та улюблениця мільйонів жінок – помада і надалі радує, інколи дивує, зачаровує і приносить задоволення жінкам.

Кiлькiсть переглядiв: 319

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.